Історія Веселинового

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Опубліковано Середа, 03 липня 2013, 12:54

       Веселинове – селище міського типу, розташоване на лівому березі річки Чичиклії (притока Південного Бугу), за 84 км. Від міста Миколаєва.

                Наприкінці ХVІІІ ст. землі по берегах Чичиклії царський уряд подарував полковнику Веселинову. Село, яке виникло тут, дістало назву Веселинового. В другій половині ХІХ ст. його перейменували на Олександрівну ( за ім’ям дочки поміщика), наприкінці ХІХ ст.  відновлено стару назву. До 1833 року Веселинове входило до складу Херсонського повіту Новоросійської губернії.

                Розвивалося село досить повільно. В 1859 році туту мешкало 30 кріпаків поміщика Веселинова. Вони обробляли панські землі, працювали в маєтку, будували          й ремонтували шляхи й мости. Крім хліборобства, селяни займалися скотарством і виноградарством.

                За реформою 1861 року веселинівські селяни одержали на ревізьку душу по 1,7 десятини землі. Викупні платежі були досить високими і нестача землі примушувала селян потрапляти в кабалу до поміщика та лихварів.

                З розвитком капіталізму відбувся інтенсивний процес класового розшарування села. 1887 року у Веселиновому з 33 селянських дворів 25 залишилося без землі, у 5-ти господарствах було лише 25 десятин, зате одне заможне мало 75 десятин, а 2 господарства місцевого духовенства – 240 десятин. 1896 року в селі налічувалося 117 жителів.

                Наприкінці ХІХ ст.  веселинівські землі стали власністю баронеси Медем.

                В 1908 році почалося будівництво залізничної колії Одеса – Бахмач, що проходила через Веселинове і з’єднувала багатий хлібний край з центральними районами Росії і Чорноморськими портами. Залізницю було введено в дію 1914 року. На її спорудженні працювали поряд із зайшлими і місцеві селяни. Умови праці були надзвичайно тяжкими.

                У роки першої світової імперіалістичної війни з 220 селянських господарств 179 належало 999,5 десятин, але й цю землю обробляти було нікому – 117 працездатних чоловіків мобілізували до царської армії. 41 господарство взагалі не мало землі. В селі  тоді мешкало понад 800 чоловік. Дещо пожвавлював одноманітне життя селян, поштовий шлях Вознесенськ – Одеса. До 1913 року, коли відкрили земську однокласну школу на 30 місць, церковнопарафіяльна була єдиним навчальним закладом у селі.

               В січні 1918року в селі встановлено Радянську владу. З цього ж часу Веселинове стало волосним центром Ананьївського повіту Херсонської губернії.

                В березні 1918 року Веселинове окупували айстро – німецькі війська.

                У листопаді 1918 року південь України захопили англо – французькі інтервенти.  В січні наступного року в зоні «союзної окупації» опинилося й Веселинове. 14 березня 1919 року партизанські загони, якими командував П.С. Ткаченко, що діяли в складі радянських військ, зайняли лінію Мостове – Веселинове – Ляхове. 19 березня в селі було відновлено Радянську владу.

                Розпочалися перервані інтервентами аграрні перетворення. В травні жителі села допомагали військам 3-ї Української радянської армії громити банди отамана Григор’єва. Багато веселинівців билися на фронтах громадянської війни. 2 лютого 1920 року кавалерійська бригада Г.І. Косовського і 402 – й стрілецький полк під командуванням Ф.Ю. Криворучка, що наступали з Вознесенська на Одесу в складі військ 14-ї Радянської армії, визволили Веселинове від білогвардійців.

                Із створенням у лютому 1920 року Вознесенського повіту Одеської губернії Веселинове ввійшло до складу як волосний центр.

                На початок 1924 року у Веселиновому мешкало 1001 чоловік. Поліпшувалося медичне обслуговування населення. В 1920 році відкрилася лікарня на 3 ліжка, де працював один фельдшер. Через 5 років тут уже діяла лікарня, амбулаторія і аптека. 1923 року Веселинівська трудова школа стала семирічкою, навчалося в ній – 52, а 1926 – вже 174 учні. Працювало 6 учителів. 1920 року у Веселиновому відкрили хату – читальню. В 1920 році організовуються артілі «перше травня» і «Червоний хлібороб». На 20 березня 1931 року колективізацією було охоплено 82,9% селянських господарств. Велику роль у зміцненні молодих колгоспів відіграла Веселинівська МТС, створена 1931 року.

                В 1939 році Веселинове стало центром району Одеської області.

                Зростали й міцніли колгоспи. Врожайність сільськогосподарських культур підвищувалася, значних показників у розвитку тваринництва досягла Веселинівська артіль «перше травня».

                Веселинівський коноплезавод, збудований 1928 року, річний план 1940 року виконав на 114%, був відзначений перехідним Червоним прапором Наркомату легкої промисловості Союзу РСР.

                Значних успіхів було досягнуто і в розвитку культури на селі. Працювала лікарня на 20 ліжок з дитячим відділенням і амбулаторією. На базі семирічної створено середню школу. В 1934 році відкрився клуб, при якому діяли драматичний, музичний і хоровий гуртки, духовий оркестр. В 1914 році встановлено першу стаціонарну кіноустановку.

1937 року Веселинове одержало електричне освітлення, а 1939 – було радіофіковано.

 В 1939 році Веселинове стало центром району Одеської області.

  11 серпня 1941 році Веселинове захопили фашисти. За час окупації загарбники розстріляли 7165 громадян району і 457 військовополонених червоноармійців, закатували 10 чоловік, насильно вигнали до Німеччини і Румунії 296 чоловік.

29 березня 1944 рокеу після напружених боїв 3-го Українського  фронту визволили село від гітлерівців.

Багато веселинівців виявили мужність і героїзм на фронтах війни. 366 з них нагороджено орденами і медалями.

У квітні 1944 року Веселинівський район віднесено до Миколаївської області. Відстань від районного центру до м. Миколаєва – 84 км. Створено територіальні партійну  і комсомольську організації.

Налагоджувалося господарство в дуже тяжких умовах. Окупанти зруйнували залізничну станцію, МТС, коноплезавод, державний млин. Тільки колгоспам завдано збитків на суму близько 9 млн. крб.

В роки четвертої п’ятирічки колгоспи Веселинового у виробництві валової продукції досягли довоєнного рівня.

За роки війни двох, двох післявоєнних п’ятирічок і семирічки колгоспи «Правда» і «Жовтень» (перейменовані в «Жовтень»  і «Іскра») перетворилися на багатогалузеві господарства. Перше спеціалізувалося на розвитку вівчарства, друге – на відгодівлі свиней. Усі основні процеси в тваринництві і рільництві механізовано.З 1960 року Веселинове віднесено до категорії селищ міського типу.

                Площа – 1,2 тис. кв. / 4,8% території області.

                Район межує з Вознесенським, Новоодеським, Миколаївським, Доманівським, Березанським районами Миколаївської області та Березовським районом Одеської області.

                Кількість населення – 26,615 тис. чол. Веселинове – 7, 652 тис. чол.

                Національний склад населення: 90% - українці, 6,8% - росіяни, 1,7%  - молдовани, 1,2% - німці, 0,3% - представники інших національностей.  Більша частина росіян проживає на території сіл – Колосівка, Градовка;

Німців – Широкий Лан, Новосвітлівка, Градовка, Поріччя.

                Кількість населених пунктів в районі – 53.

                З них: 14  сільських рад: Зеленівська, Варюшинська, Катеринівська, Кубряцька, Миколаївська, Луб’янська, Новосвітлівська, Подільська, Порічанська, Покровська, Ставківська, Ш – Ланівська.

                2  селищних ради: Веселинівська і Кудрявціська.

На початку 1970 року на базі колгоспів «Іскра» та «Жовтень» створено велику сільськогосподарську артіль ім. Т. Г. Шевченка. За нею закріплено 7048 га.  Землі, в тому числі 4887 га. орної. Машинний парк її налічує 38 тракторів, 19 комбайнів, 18 автомобілів. На тваринницьких фермах – 2157 голів великої рогатої худоби, 3,5 тис. свиней, понад 5100 овець.

Зростає і впорядковується Веселинове. З 1960 року воно віднесено до категорії селищ міського типу. За останні роки тут збудовано понад 200 нових житлових будинків. Селище повністю електрифіковано. 1969 року введено в дію телефону автоматичну станцію. Через рік побудовано рай універмаг «Ювілейний», будинок культури на 600 місць із спортзалом, комбінат побутового обслуговування, готель, дитячий комбінат, хлібзавод.

В селищі є поліклініка, аптека, районна лікарня на 130 ліжок. Працюють загальноосвітні середня, восьмирічна і середня заочна школи, де трудяться 98 вчителів. Серед випускників шкіл Г.І. Бєльцов – член спілки художників УРСР, учасник республіканських, всесоюзних і зарубіжних художніх виставок, археолог і поет Б.М. Мозолевський.

У селищі є необхідне для культурного відпочинку трудящих:  районнтй Будинок культури ім.. О.О. Богданова, кінотеатр на 500 місць, районний будинок піонерів, клуб коноплезаводу та районного об’єднання «Сільгосптехніка» . при Будинку культури працюють 8 гуртків художньої самодіяльності, духовий оркестр, якому присвоєно звання народного.

Значну роль у культурному житті селища відіграють 2 районні  (для дорослих і дитяча), 3 профспілкові і 2 бібліотеки при установах.

ТРАНСПОРТНІ ЗВЯЗКИ

Через селище проходять автошляхи ОДЕСА - КИЇВ та МИКОЛАЇВ -  ДОМАНІВКА,  які сполучають Веселинове з такими великими населеними пунктами як м. МИКОЛАЇВ, м. ОДЕСА, м. ВОЗНЕСЕНСЬК.

У Веселинове є залізнична станція ОДЕСЬКОГО залізничного шляху, яка збудована в 1941 році. На території району також знаходиться вузлова залізнична станція - КОЛОСІВКА.

ПРИРОДНІ  УМОВИ  РАЙОНУ

Р І Ч К И

                Веселинове розташоване на лівому березі річки Чичиклії / протока Південного Бугу/.

                По кордоні Веселинівського району з Вознесенським протікає річка Південний Буг.

К О Р И С Н І   К О П А Л И Н И

                На території району є корисні копалини : пісок, глина, камінь – ракушняк.

Т В А Р И Н Н И Й      С В І Т

                На території району водяться – кабани, зайці, косулі,  олені, лисиці, вовки, борсуки; птахи – фазани, куріпки, журавлі, лелеки, сови, яструби та інші.

Р О С Л И Н Н И Й     С В І Т

                На території району знаходяться лісові насадження, до складу яких входять такі породи дерев: біла акація, дуб звичайний, сосна кримська, ясен, береза, тополь та інші.

                Трав’яні рослини: кропива глуха, підмаренюк цепкий, ромашка лікарська, деревій, звіробій, бузина, ковила пірчаста, волошка Маршала, осока  звичайна, осока заяча, алтой, материнка, орляк звичайний та інші.

П Р И Р О Д О О Х ОРО Н І   Т Е Р И ТО Р І Ї

                На території Веселинівського району знаходиться заказник місцевого призначення – урочище Варюшино, площею 630 га.

О С Н О В Н І   С І Л Ь С Ь К О Г О С П О Д А Р С Ь К І   К У Л Ь Т У Р И

                На території району вирощують основні сільськогосподарські культури: пшеницю, ячмінь, овес, соняшник, кукурудзу, гречку, рапс, сою.