Відео про бібліотеку
Статистика відвідувань







Зараз на сайті
На сайті 29 гостей та немає учасників
Соціальні мережі
Про право учасника АТО на отримання земельної ділянки розповідає Міністр юстиції України Павло Петренко
Про право учасника АТО на отримання земельної ділянки розповідає Міністр юстиції України Павло Петренко
Минулого місяця повернувся з АТО. Чи я маю я право за земельну ділянку?
Владислав Хоменчук
На які наділи мають право захисники вітчизни?
Учасники бойових дій та особи прирівняні до них мають право на першочергове відведення у власність або користування земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва (для городництва у користування). У межах норм безплатної приватизації (передачі) земельні ділянки передаються у власність у таких розмірах:
1) для ведення садівництва — не більше 0,12 га;
2) для ведення особистого селянського господарства — не більше 2,0 га;
3) для будівництва і обслуговування жилого будинку в селах — не більше 0,25 га, в селищах — не більше 0,15 га, в містах — не більше 0,10 га;
✅Куди звертатися для отримання земельної ділянки?
Учасникам АТО необхідно звернутися з клопотанням до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки у власність або користування:
• сільської, селищної, міської ради (якщо питання стосуються земель комунальної власності відповідних територіальних громад);
• обласні, районні ради передають земельні ділянки у власність або у користування з відповідних земель спільної власності територіальних громад для всіх потреб;
• районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб (за межами населених пунктів земельні ділянки для городництва, ведення садівництва, ОСГ та будівництва індивідуального житлового будинку вони не передають);
• обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб;
• Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в області (якщо питання стосується земельних ділянок для ведення садівництва або особистого селянського господарства державної власності).
Кабінет Міністрів України приймає рішення щодо передачі (надання) земель державної власності, зокрема ріллі, багаторічних насаджень для несільськогосподарських потреб, лісів для нелісогосподарських потреб, а також земельних ділянок природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення та особливо цінних земель.
✅Як виглядає клопотання?
У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри (в межах норм).
До клопотання додаються:
1) графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (наприклад, викопіювання з кадастрової карти);
2) копія паспорта та копія ідентифікаційного номера;
3) документ, що посвідчує участь в АТО (посвідчення, довідка).
Чиновникам забороняється вимагати додаткові матеріали та документи.
Рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою або про мотивовану відмову має бути прийнято в місячний строк.
✅Що може бути підставою для відмови?
Лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою, техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у визначеному порядку.
✅Як проходить відведення земельної ділянки?
У разі прийняття уповноваженим органом рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки потрібно замовити в землевпорядній організації виготовлення такого проекту.
Виконавцем робіт може бути тільки особа з сертифікатом інженера-землевпорядника. Проект відведення земельної ділянки розробляється на підставі укладеного із замовником договору. Термін виконання робіт – не може перевищувати 6 місяців.
Проект підлягає погодженню з територіальним органом Держгеокадастру. У випадку розташування земельної ділянки у межах населеного пункту, або якщо на ділянці планується розташування об'єкта будівництва, потрібно отримати погодження з управлінням з питань містобудування та архітектури місцевої державної адміністрації або місцевої ради.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки залежно від її призначення, цінності та місця розташування може підлягати також погодженню з: структурним підрозділом обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища; центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, відповідним структурним підрозділом обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони культурної спадщини; центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства; центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.
Строк розгляду: протягом 10 робочих днів з дня одержання проекту ( двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом -- після отримання позитивного висновку такої експертизи).
Підстава для відмови – лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.
✅Як зареєструвати земельну ділянку в Державному земельному кадастрі?
Необхідно звернутися до територіального органу Держгеокадастру за місцем розташування земельної ділянки та надати наступні документи:
1) заяву про внесення відомостей до Державного земельного кадастру;
2) оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки (погоджений проект землеустрою, за потреби, позитивний висновок експертизи);
3) документацію із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки, у формі електронного документа.
Строк розгляду такої заяви – 14 днів. Внесення відомостей до Державного земельного кадастру здійснюється безоплатно.
✅Як провести затвердження проекту землеустрою?
Рішенням про надання земельної ділянки за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюється затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
✅Чи потрібно реєструвати право на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Мін’юсту?
Так, потрібно. Для цього слід звернутися до суб’єкта, уповноваженого на проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а саме до виконавчого органу сільської, селищної чи міської ради або до місцевої державної адміністрації, в тому числі через центри надання адміністративних послуг. Державну реєстрацію речових прав на землю здійснюють також юридичні особи, акредитовані Мінюстом, та нотаріуси.
Які документи потрібні:
1) заява встановленої форми, яку формує державний реєстратор;
2) документ, що посвідчує особу;
3) засвідчена копія рішення про безоплатну передачу земельної ділянки у власність або надання у користування;
4) витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку (подається у разі, коли в документі, що подається для державної реєстрації, відсутні відомості про її кадастровий номер, а також у разі, коли в результаті доступу до Державного земельного кадастру державним реєстратором встановлено відсутність відомостей про відповідну земельну ділянку);
5) документ, що підтверджує внесення плати за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - в розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
❗Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?
Ви можете звернутись до Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області. Адреса: м. Миколаїв, вул. 8 Березня, 107; тел./факс (0512) 47-41-28. E-mail:
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Захищаймо права разом!
Вступив в силу Закон про електронні довірчі послуги
Вступив в силу Закон про електронні довірчі послуги
Консультує начальник Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Роман Возняк
7 листопада, набув чинності Закон «Про електронні довірчих послуги».
Закон полегшує транскордонне використання онлайн-послуг, що створює умови для безпечної електронної ідентифікації і аутентифікації, а також взаємного визнання електронного підпису, електронних документів і послуг.
Документом встановлено, що електронні довірчі послуги надаються, як правило, на договірних засадах. До складу електронних довірчих послуг входять:
- створення, перевірка і підтвердження вдосконаленого електронного підпису або печатки;
- формування, перевірка та підтвердження дії сертифіката електронного підпису або печатки;
- формування, перевірка та підтвердження дії сертифіката справжності веб-сайту;
- формування, перевірка та підтвердження електронної відмітки часу;
- реєстрована електронна доставка;
- зберігання вдосконалених електронних підписів, печаток, електронних міток часу і сертифікатів, пов'язаних з цими послугами.
Кваліфіковані постачальники електронних довірчих послуг можуть здійснювати діяльність за умови внесення коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання в банку або страхування цивільно-правової відповідальності для забезпечення відшкодування шкоди, яку може бути заподіяно користувачам таких послуг або третім особам.
Розмір внеску на поточному рахунку із спеціальним режимом або страхової суми не може становити менше 1000 мінімальних розмірів заробітної плати.
Юридичні особи та фізичні особи підприємці, які мають намір надавати електронні довірчі послуги, повинні бути внесені в Довірчий список, який публікується на офіційному сайті центрального засвідчувального органу. Доступ до нього забезпечується безкоштовно і цілодобово, а інформація є відкритою.
Припиняє свою діяльність кваліфікований надавач в разі:
- прийняття центральним засвідчувальним органом рішення про виключення його з Трастового списку;
- прийняття ним рішення про припинення надання кваліфікованих електронних довірчих послуг, зазначених в довірчому списку;
- припинення діяльності кваліфікованого постачальника;
- набрання законної сили рішенням суду про виключення його з Трастового списку, оголошення його померлим, визнання безвісно відсутнім, недієздатним, обмежено дієздатним, визнання його банкрутом.
Вести Довірчий список буде Міністерство юстиції України, а розміщуватися він буде на сайті Центрального засвідчувального органу. Перевіряти надавачів електронних довірчих послуг буде Держспецзв'язку. Також Кабінет Міністрів Українивже зареєстрував у Раді законопроект для узгодження законодавства з Законом про електронні довірчих послуги.
Суд дозволив обмін нерівноцінной землі з доплатою
Суд дозволив обмін нерівноцінной землі з доплатою
Консультує начальник Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Роман Возняк
Приватні особи мають право обмінюватися земельними ділянками, що належать їм на праві власності, якщо воно зареєстровано.
Донецький апеляційний суд, розглянувши справу № 227/1505/18, визнав право приватних осіб на фактичну продажу земліагрофірмам. Суд вирішив, що оформлення договору міни землі з доплатою не по схемі «пай на пай» в єдиному масиві відповідає законодавству.
Постановою від 10 жовтня суд залишив в силі рішення суду першої інстанції, який відмовився визнати недійсним договір міни земельних ділянок між фіз- та юрособою за позовом прокурора.
Апеляційний суд погодився, що правовідносини між агрофірмою і землевласником щодо укладення договору міни, не суперечать підпункту «б» пункту 15 Розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України (щодо мораторію на продаж земель, який зараз продовжений до 2019 року) і відповідають приписам ст.ст. 203, 715, 716 ЦК України: законодавець дозволив обмін земельної ділянки на іншу земельну ділянку.
Судом встановлено, що співвідповідачі обмінялися сформованими земельними ділянками з кадастровими номерами. Тобто, дані правовідносини за своєю суттю не підпадають під правове регулювання Закону № 899 «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», оскільки він регулює обмін розподілених між власниками, визначених у натурі земельних ділянок, які ще не зареєстровані за власниками, тобто таких земельних ділянок, які не можуть виступати в якості об'єкта цивільних прав. На противагу цьому, співвідповідачі обміняли земельні ділянки, які зареєстровані відповідно до законодавства і виступають в якості об'єкта цивільних прав.
З огляду на вищевказане, обмін зареєстрованими земельними ділянками є законним правом сторін - їх власників. Процедура міни на підставі їх вільного волевиявлення може бути використана за взаємною згодою.
Зміст правової угоди, укладеної між агрофірмою і землевласником щодо міни земельними ділянками, не суперечить актам чинного законодавства та не є фіктивною чи уявної правовою угодою в розумінні статей 234 - 235 Цивільного кодексу, оскільки її умови в повному обсязі виконані сторонами договору з дотриманням чинного законодавства (агрофірма отримала більшу ділянку, за який віддала менший і гроші).
Суди, застосувавши рішення ЄСПЛ у справі «Зеленчук і Цицюра проти України» щодо неправомірності мораторію, вирішили, що правова угода між двома приватними особами, в основі якої закладено обмін двома земельними ділянками, що належать кожній на праві власності, що не порушує майнових прав держави (на що посилався прокурор). Від визнання правочину недійсним негативні наслідки понесуть тільки приватні особи, а не держава.
Про процедуру реєстрації народження дитини
Про процедуру реєстрації народження дитини розповідає Міністр юстиції України Павло Петренко
Доброго дня, пане Міністре. Ми чекаємо через 6 місяцівна первістка. Просимо Вас детально пояснити процедуру реєстрації. Бо від батьків допомоги не багато – все з їхнього часу змінилося, а друзі всі говорять по-різному. Дякую.
Тоня Симоненко
Що потрібно зробити після народження дитини?
Батьки зобов’язані не пізніше 1 місяця від дня пологів зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання одного з батьків або за місцем народження дитини.
Заявниками можуть бути як батьки дитини, так й інші особи. Присутність обох батьків є обов’язковою, якщо батьки мають різні прізвища.
Державна реєстрація проводиться з одночасним визначенням походження дитини та присвоєнням їй імені, прізвища та по батькові.
Як визначається походження дитини?
Походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров'я про народження нею дитини.
Походження дитини від батька визначається на підставі свідоцтва про шлюб, якщо на час народження дитини мати перебувала з ним у шлюбі.
Якщо батьки не перебувають у шлюбі, походження дитини від батька визначається за письмовою заявою матері та батька дитини про визнання батьківства або за рішенням суду.
При народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків або відповідного рішення суду, запис про батька провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
Які документи потрібні для реєстрації народження?
Одночасно із заявою про державну реєстрацію народження (усною або письмовою) для проведення державної реєстрації народження дитини подається:
- паспорт заявника, якщо заявниками є не батьки;
- документ, який підтверджує факт народження – медичний документ, виданий закладом охорони здоров'я;
- паспорти батьків або одного з них;
- документ, що підтверджує походження дитини від батька (свідоцтво про шлюб абоспільна заява матері та батька дитини, або заява матері);
- за відсутності документа закладу охорони здоров’я або медичної консультативної комісії, підставою для реєстрації народження є рішення суду про встановлення факту народження.
Як визначитися з ім’ям, прізвищем та по батькові дитини?
При державній реєстрації народження дитині присвоюється прізвище, ім’я та по батькові, які індивідуалізують особу, виділяють її з-поміж інших.
Прізвище дитини визначається за прізвищем батьків. Якщо мати й батько мають різні прізвища, прізвище дитини визначається за їхньою згодою. Батьки, які мають різні прізвища, можуть присвоїти дитині подвійне прізвище. Спір між батьками щодо прізвища дитини може вирішуватися органом опіки або судом.
Ім’я дитини визначається за згодою батьків. Ім’я дитини, народженої жінкою, яка не перебуває у шлюбі, визначається матір’ю дитини. Дитині може бути дано не більше двох імен, якщо інше не випливає зі звичаю національної меншини, до якої належать мати або батько. Спір між батьками щодо імені дитини може вирішуватися органом опіки або судом.
По батькові присвоюється за власним іменем батька. Якщо батько має подвійне ім’я, то по батькові дитині присвоюється за одним із них. На прохання батьків по батькові може також утворюватися згідно з національними традиціями або не присвоюватися взагалі.
Якщо батьківство дитини не визнано, по батькові визначається за іменем особи, яку мати дитини назвала її батьком.
Де працює послуга з прийому документів для реєстрації у пологових?
З метою створення сприятливих умов, спрямованих на спрощення доступу громадян до адміністративних послуг, в усіх регіонах України надається послуга щодо прийому документів для державної реєстрації народження та видачі відповідного свідоцтва безпосередньо в пологових будинках. Загалом у 477 медичних установах. За 2016-2017 роки цією послугою скористалися 238 166 громадян.
Інформація про пологові будинки, в яких можна отримати свідоцтво про народження дитини, розміщена на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції (https://minjust.gov.ua).
Чи є покарання для батьків, які несвоєчасно зареєстрували дитину?
Несвоєчасна без поважної причини державна реєстрація батьками народження дитини в державних органах державної реєстрації актів цивільного стану тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 до 51 грн).
Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?
Ви можете звернутись до Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області. Адреса: м. Миколаїв, вул. 8 Березня, 107; тел./факс (0512) 47-41-28. E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Захищаймо права разом!
Більше статей...
Випадкове зображення

Останні статті
Найпопулярніші статті
Опитування
Як часто Ви відвідуєте бібліотеку?
Total votes: 46